До сліз шкодую про втрачені можливості

[Semelena 0]

Так, я не вважаю за достойну пару людину, якій плювати на мої почуття, і яка точить ляси про мене з моїми тиранічними батьками, коли мені від цього боляче і це мене принижує...Можливо навіть, що цей чоловік занадто хороший для мене і це я його не достойна - але "рости" до такого рівня наміру не маю (коли його мама каже про нього "от мужикі казли", я чомусь завжди щиро ображалася за нього, як остання дурепа...)

[Semelena 0]

Мати довгий час була для мене авторитетом, я її поважала... Але якось не вдалося мені досі дочекатися поваги у відповідь. Тільки фрази "мине можемо поважати тих, кого любимо"...

[Судья_Ди 0]

Вибачте, але якого дідька Вт за нього виходили заміж, коли йому плювати на Ваші почуття, це по-перше. По-друге, на що Ви сподівалися, заводячи даний топік?Щоб Вам поспівчували? Сказали "ах, яка ж Ви нещасна-затуркана-пригноблена, який несправедливий і жорстокий цей світ, як багато в житті в Вас не склалося через фатальний збіг обставин".Якщо Ви хотіли почути саме це - будь ласка.Але зараз мова не про те, а про Ваші подальші наміри. У Вас є вибір-або киснути і надалі, звинувачуючи всіх навколо, або змінювати власні погляди та брати на себе відповідальність за Вашу долю.перше-легше.[+sign]"-- Нужно всегда говорить то, что думаешь. -- Я так и делаю, -- поспешила объяснить Алиса. -- По крайней мере... По крайней мере я всегда думаю то, чтоговорю... а это одно и то же..."[-sign]

[MyLyusha 0]

Є золоте правило: один факт - це випадковість, два - збіг, три - закономірність, чотири - характер, п*ять - доля.Вас принижують батьки, Вас не влаштовує чоловік. Вас не оцінють як належить оточуючі - тенденція досить загрозлива...Спробуйте хоч трохи зламати стеоретип. Поки що ні співчуття, ні жалю Ви не викликаєте.

[MyLyusha 0]

так-так.. і тому з кумира вона перетворилась у "стару, дурну тітку"... сумно..

[Semelena 0]

1. Хальосєнькій дуже був... І зараз залишається, але то якось вже не справляє того враження...2. А що, поговорити не можна? Я не кисну і нікого не звинувачую, то мене весь час хтось знаходить у чому звинуватити. А що вже відповідальність за мою долю мені давно вже ні на кого звалити - це й так мені ДУЖЕ ДАВНО зрозуміло...

[Semelena 0]

Ну й шо? Я у неї все життя то "чучело", то "тюхвяк", то "витри соплі". Робочий момент... .

[Semelena 0]

Скажу по секрету - я не люблю жалості й співчуття з дитинства. Такий вже смак і вдачу мені привито... .

[MyLyusha 0]

І мабуть знову ж таки отими поганими батьками? )) Ви дуже гарно хвалите себе та ругаєте оточуючих.. Всі Вас "не гідні"..Ну прямо вся рота йде не в ногу, один лиш сержант - в ногу. ))

[MyLyusha 0]

Ну так продовжуйте зводити рахунки. Якщо це зробить вас щасливою

[Semelena 0]

Та я не скаржуся і не намагаюся викликати жалість чи звинуватити когось в цьому - я констатую факт. Так, сержант іде НЕ в ногу. І що тепер?

[Semelena 0]

Із ким я можу ТУТ зводити рахунки, розказуючи анонімно про своє життя, от Ви подумайте... .

[MyLyusha 0]

По-перше, Ви в першому ж пості звинуватили в усіх своїх проблемах батьків. По-друге, можливо, Ви й не хотіли викликати жалість, але склалось враження, що протягом кількох днів доклали чимало зусиль, щоб саме це почуття у форуму викликати.По-третє, будь-яка констатація факту є річ суб*єктивна. Тому можна допустити, що з іншої сторони "барикади" всі події мають зовсім інший вигляд.По-четверте, якщо "не в ногу" йде сержант, то (у даному аспекті) це означає, що потрібно все-таки адаптуватись до соціуму.І п*яте - ЩО саме має бути тепер - вирішувати Вам.Навіщо, з якою метою Ви завели цю тему?

[MyLyusha 0]

Да Бога ради.. Я-то подумаю.. А от про що думаєте Ви, анонімно поливаючи брудом свою матір?? Анонімно скаржачись на поганого чоловіка, нерозуміння і т.д... Хоч щось хороше у Вашому житті є?

[MyLyusha 0]

І ось на цьому форумі Вам прямо в очі давали поради про те, що пора змінюватись. А Ви так само прямо в очі вказували на причини, чому не можете нічого зробити - знову ж винуваті обставини..Тому просто не бачу сенсу в розмові...Так, анонімний вихлюп емоцій..

[Semelena 0]

1-3."але склалось враження" - якщо у Вас склалося враження, то спробуйте його хоча б підтвердити чимось, перш ніж звинувачувати реального співрозмовника і заочно виправдовувати тих, про кого він Вам розказує...4-5. Це мені й так чудово зрозуміло - і саме тому я завела цю тему, бо без якогось першого враження про соціум вливатися кудись неанонімно якось моторошно (а може й дійсно не варто)

[Semelena 0]

Шановна, я Вам ще раз пояснюю - щось змінювати, аби весь час отримувати поради (спасибі велике, але їх, повірте, чомусь весь час і так поступає забагато, скільки не змінюйся), мені вже набридло.

[MyLyusha 0]

О, тепер крім батьків, чоловіка, колег і оточуючих ще і я винувата у ваших проблемах і поганому настрої??? Шановна, з таким настроєм вам нічого доброго не досягти.Всього найкращого!

[blakitti 0]

а вот и нет....это гимн оптимизму!!!! не жалейте......потому что, неизвестно.....что ждет вас за углом......может быть там вас ждет подарок судьбы :-))))[+sign]Я как фотон, который не только свет, но еще и волна......[-sign]

[blakitti 0]

+100 [+sign]Я как фотон, который не только свет, но еще и волна......[-sign]

[MyLyusha 0]

Наташа, вали отседова.. ))))

[Semelena 0]

"вам нічого доброго не досягти. Всього найкращого!" Я тут розмовляю із якимсь генератором імпрекаційних оксюморонів...Оце гарний анек у сусідній темі про Дану Борисову, наче про мене: "купила пральну машину з інтелектом і через тиждень попала до неї у рабство".

[вшоке 0]

согласна, стих ужасный Я не хочу думать что я идеально слушаю.Я ХОЧУ ГЕНИАЛЬНО ИГРАТЬ НА ФЛЕЙТЕ!!!!!!!!!!но уже поздно((

[Mavka_s 0]

это отмазка :) никогда не поздно :)

[MyLyusha 0]

Да, прав был классик - горе от ума...