Простить или нет и как жить дальше?

[Анита 0]

:) Ну, можно и так сказать. .[+sign]Спасибо алфавиту за любезно предоставленные буквы.[-sign]

[sanaok 0]

простить или нет - решать только вам самой это же зависит от вашего воспитания, жизненного опыта и т.д., тут никто не посоветует, мнения разные будут. Но если решите простить, будьте готовы к тому, что это ОБЯЗАТЕЛЬНО повторится, просто, может, вам на это будет уже наплевать.

[Goth 0]

Камилле апплодисменты за афоризм:)) ...................

[jasna 0]

вирішила я запитати про чоловічу думку оскільки для мене залишається загадкою і те як би я зреагувала в подібному випадку, і те, що спонукало одружену людину спочатку зрадити, а потім щиросердно зізнатись. Читала, читала форум, а вчора поклали малятко спати, і сіли поговорити, для того щоб було тепліше я навіть свій улюблений бейліс пожертвувала. І от що сказала моя половина -за умови, що це поодинокий випадок, а не перший прояв систематичного колекціонування таких неприємностей: по-перше, з боку Вашого чоловіка дуже мужньо і благородно у всьому зізнатися, бо зрадити на п"яну голову можливо, а от зізнатись на тверезу - не кожний зможе; по-друге, його щиросердна розмова з Вами свідчить саме про його бажання жити РАЗОМ з Вами і жити у ДОВІРІ; по-третє, йому точно треба перевіритись у лікаря і проаналізувавши ситуацію взагалі, намагатися не допускати попадання в умови, коли він не може контролювати свої вчинки, наприклад - не пити і обмежити спілкування з "другом" (вибачте, але нормальний друг стає другом сім"ї, а не провокує свого друга на вчинки, які принесуть тому одні проблеми); по-четверте, поговоріть спокійно і начистоту, спробуйте вдвох визначити причину такого вчинку, і якщо у нього є якісь претензії до Вас - нехай озвучить їх, вдвох вам буде легше це змінити. Резюме монологу мого чоловіка мені теж сподобалося - ламаються навіть мерседеси, потрібно не гарячкувати і слухати одне одного.Але все це все ж таки думка окремої людини. Хоча і оптимістична. Удачі Вам і взаєморозуміння.

[Panterik 0]

jasna, поговорили еще вчера ко мне претензий у него не нашлось. о поступке говорит, что это безрассудность и легкомыслие. только сейчас понял чем чреваты такие выходки.

[mab 0]

а у Вас муж, простите, совершеннолетний? Он в уме вообще, наутро жене такое рассказывать? Что бы он там ни делал, вас-то зачем грузить? Чтобы снять вину со своей совести, а вы теперь будете каждый раз, когда он на полчаса запаздывает, думать, с кем он там кувыркается? Не понимаю я такого.

[Panterik 0]

более чем совершеннолетний... а я вот теперь вся как обплеванная... да еще и с нервным срывом...

[jasna 0]

і до чого ж Ви договорилися? Якщо не секрет, звичайно, прийняли якесь рішення?

[koshkinhouse 0]

Забыть никогда не получится все равно воспоминания будут возникать и мучить. Я уже долее двух лет в новом браке, а измены предыдущего мужа по сей день забыть не могу (больно). Держитесь.

[Panterik 0]

решили на том, что я понаблюдаю за тем как он сдержит данные мне обещания. простить я не простила, но шанс стать мужчиной с включенными мозгами даю.

[Panterik 0]

согласна, что не забуду. согласна, что буду мучаться, но что-то глубоко во мне шепчет, что бы я не рушила брак, дала ему шанс стать другим человеком. просто до женитьбы он был таким себе баловнем судьбы, которому легко все доставалось. а когда он понял, что потерять еще легче, решил что-то с собой делать...