Шо головне:досвід роботи чи сімейний стан?

[Ada_L 0]

та читала уважно :) проте, як і всі звичайні люди :) все перенесла в першу хвилину на себе й свою ситуацію, а вже потім почала "роздмухувати слона" й життєві ситуації.Я все одно схиляюсь до думки, що, можливо, малось на увазі, що саме досвіту роботи на саме такій посаді. А ще інколи не всі вміють складати резюме :) -цьому також потрібно вчитись :).Щодо вибору людини -сидіти чи не сидіти, то це насамперед вибір не тільки цієї жінки (чоловіка), а й її (його) подружжя. Приміром, сім`я війсковозобов`язаного. Моя свекруха, наприклад, тому яскравий приклад -за все життя в неї не більш ніж 6 років робочого стажу.Ще є жінки, котрі вважають своєю метою життя жити домогосподарками, а чоловіки повинні їх забеспечувати (і якщо це влаштовує обох, то, як кажуть, на здоров`я)Не виключайте в наш час і таку можливість, що дівчинка вийшла заміж "за гроші" -багатого й набагато старшого за неї чоловіка (і це її вибір). Поки вона молода, вона ще була в нього лялькою, подорослішала, і ставлення до себе як до ляльки її перестало влаштовувати, вона намагається хоч якось вирватись від чоловікової залежності, тому і погоджується на таку роботу.А ще ситуації форс-мажорних обставин, коли жінці доводиться виходити на роботу, аби прогодувати сім`ю, хоча до цього цим займався виключно її чоловік/батьки/...Як варіант (дуже поширений): жінка занудилась вдома, тому її метою стає потреба в спілкуванні з людьми, роботі за бажанням (досвідом/вміннями/інше).Та багато ще яких обставин.Багато ще залежить від виховання, потреб людини, її можливостей.Не так вже й давно була поширена "думка", що "За хорошим мужем и диплом не нужен", зараз тенденція йде до того, що все ж таки потрібен :), проте жінок (і чоловіків) які поділяють цю думку залишилось не мало. І це не залежить від того, в захудалому селі живе людина чи в центрі Києва :).Фуф, розійшлася я :). Проте, сподіваюсь, свою думку таки висловила.:). Щодо роботи: можу Вас втішити - ми зараз вже живемо в Кіровограді, тож Вам аж ніяк не доведеться брати мене на роботу :).Ada, Льовушка (11.11.01) та Іринка (04.06.03)

[Ada_L 0]

значить відправляємо нашу Олечку на море! а то, здається, що вже накопичились втома, безнадійність, розпочалася хандра.Лікування - скрутити і на відпочинок!Поміж жартів, серьозно: поїздіть по святим місцям (деяким людям не тільки спокій на душі дає, а й здоров`я, до того ж зараз стільки турів і по Росії і по Україні)), відпочиньте на морі, можливо, й здоров`я покращиться.Щасти Вам і не "розкисайте" (на жаль в наш час жінка мусить бути сильною), головне не втрачати надію.Ada, Льовушка (11.11.01) та Іринка (04.06.03)

[pirs 0]

я згідна шо ситуації бувають різні Та що ви всі пристали до резюме.я не резюме обговорювати збиралася, а саму таку можливу ситуацію.

[Таиса 0]

очень много таких специфических работ оказыватся. бухгалтера закрывают года делают отчеты и прочее, директора считают куда деньги отправить, банки дни закрывают... и все объясняеться спецификой работы - а вы е думали ,что может нужно правильно спланировать распределение обязанностей , а может вы так горите на работе что кучу всего делаете по принципу я быстрее сделаю сама чем объясню этому дураку как делать?-)в общем специфика есть увсех , но большинство это считает главной причиной всемто того , что бы искать выходы

[Nastya! 0]

и почему вы считаете что я не думаю??? всего не учтеш это раз, и всегда есть вероятность какой-то критической не стыковки.. да и не были вы в моей шкуре.. а дуракам (ваше выражение) хотя я так людей предпочитаю не называть.. объясняется и часто...

[Сияна 0]

от я пішла на роботу... в 18-ть паралелльно з навчанням.Працювала і дуже захоплювалася, і будувала страшенні плани з приводу майбутньої кар"єри і навчання за кордоном,і неуявляла собі життя без роботи,і закінчення робочого дня о 18-й годині(хоч і працювала на пів ставки)...Але!Вийшла заміж в 20, народила дитину в 21 і добре себе почуваю...І невважаю себе ущімленою і інколи замислююсь, а чи виходити мені на роботу взагалі??А інколи навпаки мене бере жаль та сумніви, що багато всього незробленого і не початого...Але ось так трапилось в житті.Хоча на 100 у.о. напевно теж би вже не виходила, бо маю якісь амбіції. А коли починала працювати, то згідна була на будь яку зп. В мене була праця, заради праці і нічого в цьому паганого не було.Тільки в мене то було в 18-ть, а може в неї таке в 27-м.Різні бувають ситуації...Може їй просто не потрібно було працювати:)))