Без прогиба.

[Luga 0]

ви тут щось плутаєте:) це не підхалімство і не підлабузництво, просто розмова двух людей які одна одну давно знають, т.б. ні до чого не спонукає ,просто розмова

[Luga 0]

і ще треба бути дуже близькими людьми щоб сказати що ця річ Марь Іванна вам не личить, або вже не те ви ж перехожим не розказуєте що від них погано пахне чи вони одягнені якось не такя вже мовчу що кофтинка другі руки це як? це снобізм

[Luga 0]

мені здається ви таки плутаєте підлабузництво і просто гнучкість:) завжи є 2 варіанти рішення проблеми, а то і більшеі не завжди людина яка гнучка комусь щось лиже чи гнеться проти себеяк і не прогибаючись завжди робить правильноніхто ще не відміняв толерантність, вихованість і т.д.по моєму ви таки усьо мішаєтебезпринципного підлабузництва не люблю, і не користуюсь, але й твердолобої впертості також не розуміюправильно тут Канапелька каже - іноді треба вміти поспівчувати, і підігратиРезультат головне, можна зробити все витративши набагато менше сил і здоров*я лише будучи толерантним і не дуже різкимПиСи не маю на увазі коли переступаєш через принципи свої по типу - не вкради, і т.д.

[Luga 0]

то окрема каста людей народжена для такого, звичайній людині там вижити неможливо - або сама стане такою, або піде звідти розумна людина , яка себе цінує - туди просто не піде

[тzhanna 0]

иногда на руку, иногда по лбу:) это начинаешь понимать со временем, и таки да, надо уметь "перестариваться")[+sign]Если жена шопоголик, то муж у неё голожопик...[-sign]

[ошарашена 0]

смотря какие принципы. если принцип -я права и умрите все, то да. а если принцип - семья это все + я-личность (одно другого не взаимоисключает), то все норм. принципиальность и эгоизм это не одно и то же

[Leilalita 0]

А если профессия обязывает??

[Веснушечка 0]

Почему снобизм? Явное заискивание друг перед другом на почве похвалить хоть что нибудь, хоть старую кофточку хоть стоптанные туфельки. К слову , я их знаю по отдельности раньше, чем они друг-друга.Не умаляя достоинств одной коллеги находить общий язык абсолютно со всеми, я все-таки вижу, что значительную роль в этом умении играет лесть и подхалимтсво.Что касается меня, я не нуждаюсь в армии друзей. Люди ко мне тянутся несмотря на мою прямолинейность.

[Веснушечка 0]

Особисто я нічого не казала про "хтось комусь лиже". Я кажу про те, що я не гнучка навіть у відносинах з керівництвом. І в результаті цього не можу зробити кар"єри. Якщо моя думка не співпадає з чиєюсь, я про це скажу а не промовчу. Але в мене і в гороскопі про це сказано-хочеш взнати правду, спитай у скорпіона, він тобі її розкаже, навіть, якщо ти не питав :)))))))))))))).Але не зовсім можу погодитися із словами "і не завжди людина яка гнучка комусь щось лиже чи гнеться проти себе"- якщо гнучка, значить поступається особистим або зовсім не має особистої думки. Але гнучкість приносить користь людині, яка нею володіє, це однозначно.

[damira_m 0]

меня бабушка учила: знай, где лизнуть, а где гавкнуть. А бубшка была мудрым человеком. Поэтому принципиалность и несгибаемость хороши, но только в теории, либо в обществе таких же принципиальных и несгибаемых[+sign]Теперь я знаю, что чувствовал Кай, когда растаял лёд в его сердце! Спасибо тебе, МОЙ АНГЕЛ!!![-sign]

[Ханна 0]

Н уесли хотите, можно попробовать так: - не льстить начальству, но уважать (хотя бы за то, что руководство компании выбрало его и доверило ему управлять)- если с чем-то не согласен, можно ожесточенно спорить, а можно сначала найти с чем можно согласиться, а потом вежливо и мягко подвести к мысли, что кое-что можно и улучшить.Я из непримиримой постепенно превращаюсь в гибкого человека. Льстить и подлизываться по-прежнему не умею и не люблю. Но вежливость, уважение к собеседнику ( и не обязательно только к начальству) и мягкость в отстаивании собственной позиции делают чудеса. Мне становится легче жить, в моей жизни остается все меньше конфликтов и противостояний, а что самое парадоксальное, мне стало гораздо проще добиваться своего. Может, я постепенно становлюсь таким приятным человеком, что мне все труднее отказать? :))))) В общем - "Ласкаве телятко двох маток ссе".[+sign]Дорогая! Пока ты моя жена, ты работать не будешь! Просто в свое удовольствие занимайся уборкой, стиркой, глажкой, готовкой, воспитанием наших детей.... [-sign]

[Solmira 0]

може, у Вас + зламаний палець, як в тому анекдоті?бо не кожний сприймає "открытую лесть и подхалимство" як "открытую лесть и подхалимство". ну а слова "принципиальная и непримиримая" - то взагалі зі сфери фантастики. немає таких людей, не тіште себе.по-моєму, все просто:людей поганих чи добрих - не буває. всі люди - різні. і в кожній людині є як добрі, так і не дуже риси. хіба зле говорити про їхні добрі риси?

[Веснушечка 0]

А якщо це стосується безпосередньо моїх особистих інтересів наприклад: керівництво збільшує об"єм роботи не збільшуючи з/п. В мене є два варіанти - або працювати мовчки далі, або висказати своє фе. Звичайно, моє фе керівництву не подобається, але й змовчати я не в силі. Як бути гнучкою? Особисто я не знаю. Навчіть, буду вдячна.

[ойстесняюсья 0]

И я такая же(( Это очень мешает и в работе и в жизни, борюсь с переменным успехом На работе всегда говорила что думаю, причем и руководству в том числе, ну скажу честно, за это и уважали меня, но порой палку перегибала я - то в такие моменты просто не думала о последствиях (а зря). В отношениях с людьми это тоже мешает. И кстати, это не зависит " в наше время " или не в наше. Должна быть какая-то золотая середина - не обязательно же прям бежать подхалимничать, но и рубить с плеча тоже лишнее во многих ситуациях.

[Byaka 0]

Есть еще варианты обоснованно отказаться выполнять такие объемы, попросить увеличить штат. Да много чего. А вот для чего высказывать фе, я не понимаю. Цель у вас какая? Испорить людям настроение? А вам какая с того выгода? + один к Солмире, это не имеет никакого отношения не к принципиальности не к непримиримости. Вы как раз смеряетесь с ситуацией, но не молча, а сказав гадости. А можно не говорить ничего плохого, но не примиряться. Это - другое.[+sign]Не будите во мне стерву! Она и так не высыпается, бедняжка.[-sign]

[Byaka 0]

+1 Нет плохих и хороших. Есть разные люди с разными характерами и целями. И эти цели не всегда совпадают. У начальника тоже есть семья, дети и куча забот по работе. Ему может просто не приходить в голову, что вас не устраивает ЗП или график. Вы же соглашаетесь, не просите ничего. (Фе - не в счет. Фе неконструктивно, и воспринимается не как вопрос, просьба или предложение, а как просто выбрыки и эммоциональная нестабильность). Вам нужно чтобы ЗП повысили (например), вам и идти общаться на эту тему. Четко и обоснованно. Отдавая себе отчет в том, что ваши интересы тут расходятся, но вам нужно найти компромисс. Вообще, чтобы перестать быть "Принципиальной и непримиримой" достаточно обычно поставить себя на место другого человека, влезть в его шкуру и подумать. Попытаться подумать как он, понять что ОН, а не вы хочет. Соответственно, и ведя с ним беседу, думать о том, какие аргументы будут убедительными с ЕГО, а не с вашей точки зрения.А принципиальность, это, на мой взгляд понимание границ. Понимание того, как вы готовы работать, на каких условиях, и до каких пределов готовы идти на уступки. А что вы терпеть не намеренны. Но тогда нужно просто уходить. Без всяких Фе, опять же. А красиво, сохраняя лицо. Потому что не фирма начальник - поганка, а вы вся в белом но неоцененная по достоинству. А просто потому, что ваши цели имеют слишком мало точек соприкосновения для продолжения отношений.[+sign]Не будите во мне стерву! Она и так не высыпается, бедняжка.[-sign]

[Solmira 0]

вчу) + 1. спочатку я виконую і беру додаткову роботу. до роботи я дурна, як каже моя мама, тим паче що свою професію я люблю, а поглиблювати свої знання і навички мені завжди було цікаво. тому, спочатку я тільки рада, що роботи все більше і більше.як показує практика, в такому цейтноті я можу працювати до півроку. ні, підвищення з.п я в перші півроку не прошу ніколи. напевно тому, що вважаю, що і я сама роботі маю бути вдячна - вона мене безкоштовно вчить.2. коли проходить в середньому півроку, я або вже пристосовуюсь і доводжу певні процеси до автоматизму, що дозволяє мені отримати чимало вільного часу, або об,єктивно аврал закінчується.3. коли і я, і керівництво стають більш розслаблені і нервового напруження більше немає, як правило, це після 9-12 міс після початку моєї роботи, я мобілізую трохи сил на обг,рунтований перелік того, що я роблю, чому я навчилася, наскільки ціную свою роботу і наскільки мене цінуюють на ній - і йду до керівництва на розмову. ніколи я не піднімаю питання про підвищення з.п під час нервового наруження чи авралу - це завжди сприймається як певний шантаж. я готова говорити про підвищення з.п тільки після подолання труднощів, на іншому березі річки, а не під час переправи.десь так.як бачите, перелічені Вами варіанти: а - працювати мовчки далі, б - виказати фе - є далеко не єдині можливі варіанти.більш того, я Вам скажу, що варіант відповіді, якби Ви дійсно були "принципові та незмиренні", взагалі не вказаний. бо тоді би Ви просто пішли з роботи. тому забудьте про себе казати "принципова і незмиренна")розширюйте свій горизонт зашореності, орієнтуйтеся не на крок, а на два, три, п,ять вперед.

[Веснушечка 0]

Дякую за пораду. В моїй ситуації так і було. Півроку пахала за двох. Відкрили ще одну штатну одиницю, збільшився об"єм. Коли ще через півроку з"явився вільний час, то безпосередньє керівництво вирішило, що можна обійтись без цієї штатної одиниці і скоротили її. Ви маєте рацію, як людина, для якої важлива кар"єра. А я в начальники не лізу. Мені в роботі важливо, щоб навантаження було адекватне з/п, бо не всяка робота буває творчою, або на якій можна чомусь навчитись. Буває робота, на якій просто гонять вал. І я можу збільшити продуктивність праці тільки збільшенням навантаження на руки та очі та скороченням технологічних перерв. До речі є колеги, які вміють робити видимість: бігають до керівництва, метушаться, підвищують свою значимість. Я ж спокійно сиджу на одному місці. Завжди справлялась з поставленою задачею сама, без чиєї-небудь допомоги, але керівництву це не видно за тими, хто метушиться. Але Ви так все сказали, наче мене знаєте :). Я йду з цієї роботи.моя "принциповість і незмиренність" полягає не тільки в моєму відношенні до роботи. Вона скоріш за все у відношенні до людей : і до колег і до друзів. Якщо я маю точку зору, і знаю що у подруги вона протилежна, я все одно її вискажу, ризикуючи посваритись. Приблизно так.

[Веснушечка 0]

А если у фирмы принцип выжать все, что возможно, и выбросить на улицу, когда не нужен?Потому что голодных много, все равно кто-нибудь найдется поработать. А в остальном согласна.

[теще_свекровь 0]

если Вы страдаете, то правильно все таки что-либо делать чем не делать но тут засада...Вы хотите изменить себя, ситуацию, расширить методы своего отреагирования на ситуацию(так сказать добавить креатива) или же просто перестать страдать?[+sign]Сорока-ворона на припечке сидела, деткам кашку варила...а почему?...этому дала, ...и этому дала, ...и этому дала, и этому дала...[-sign]

[теще_свекровь 0]

люди уходит из отношений когда отношения заканчиваются. Это нормально Можно высказать свои замечания и предложения не создавая видимость ссоры. Можно вполне научиться расставаться мирно. [+sign]Сорока-ворона на припечке сидела, деткам кашку варила...а почему?...этому дала, ...и этому дала, ...и этому дала, и этому дала...[-sign]

[киви 0]

+1 [+sign]У меня всю жизнь одна большая любовь, только объекты разные.Людмила Гурченко.[-sign]

[Ханна 0]

Тогда прогиб заключается в том, что вы там до сих пор работаете. А не в том, можете ли вы поставить на место начальника. У гадов работать - себя не уважать.

[теще_свекровь 0]

рационализация - реально сильный способ справляться с дискомфортом, сохраняя "лицо" [+sign]Сорока-ворона на припечке сидела, деткам кашку варила...а почему?...этому дала, ...и этому дала, ...и этому дала, и этому дала...[-sign]

[trollhammaren 0]

чем становился старше, тем меньше "прогибался" карьере это не мешало. да и сейчас не мешает