Звукова абетка для найменшеньких

[Татьяна 0]

Звукова абетка для найменшеньких Леся ГУЦАЛОСКЛАДАНОЧКАЗвукова абетка для найменшенькихШановні дідусі, бабусі, батьки, старші сестрички та братики! Завдання цієї абетки — якнайдоступніше показати дитині, що ЗВУКИ МИ ВИ МОВЛЯЄМО І ЧУЄМО, БУКВИ ПИШЕМО І БАЧИМО. Ви, напевно, не раз спостерігали, що малята залюбки копіюють голоси різних тварин, звірів, птахів. Ці звукові склади, вигуки (няв, гав, ціп тощо), вимовлені дитиною, і є першими сходинками у Ті мовному розвитку, опануванні фонетики української мови. Природно й легко запам`ятовуючи склади-звуки, діти водночас вивчають літери, які потрібні для складання цих звуків. Прочитавши віршика, запропонуйте дитині гру: віднайти графічне зображення щойно вимовлених звуків на алфавітній стрічці, згодом попросіть показати їх у правильному порядку (скласти). Перечитуючи знову віршики-складаночки, дозволяйте дитині самостійно вимовляти (прочитувати) склади, виділені крупним шрифтом. Вивчивши звукову абетку, дитина, сподіваємося, підготується до кращого творчого оволодіння правилами будови й творення слів, легко запам`ятає літери, швидко навчиться читати. Ця абетка базується на принципах схваленої Міністерством освіти України і рекомендованої до використання у навчально-виховній роботі методики педагога-новатора М. О. Зайцева, який на практиці довів ефективність нетрадиційного способу вивчення мови, читання, а також граматики, математики. Перш ніж братись до науки, Нумо, діти, вчити звуки. Вчити звуки? Гарна ціль, Тільки ж брати їх звідкіль? Треба в іграшок спитати: «Чи умієте звучати?» Барабан промовить нам, Може, «бум», а може, «бам». Лялька Барбі промовчить, А папужка запищить. Але це - пуста розмова: Не складеш з цих звуків слова. Краще, любі мамо й тату, Підем з дітками гуляти Зі сторінки на сторінку, Від малюнка до картинки. Все, що «скажуть» звір, чи пташка, Чи плазун, а чи комашка, Маєте запам`ятати І навчитись вимовляти. Світ — велика школа. Все ЗВУЧИТЬ довкола! Що кричить бичок? — БА - БУ - БИ - БЕ - БОК! — А малий баран: — БЯ - БЮ - БІ - БЄ - БЯН! — Котик сина кличе: — МАВ! Мишку я тобі спійМАВ! — Кошеня сказало: — М`ЯВ, Швидко я її уМ`ЯВ! — Песик з буди виглядає: — ГАВ - ГАВ - ГАВ! — Цуценя в дворі гуляє: — ДЗЯВ - ДЗЯВ - ДЗЯВ! — Муха, муха-коверзуха: — ДЖА - ДЖЕ - ДЖИ, ДЖО - ДЖУ - ДЖИ! — Пролітає біля вуха: — ВЖЮ- ВЖЮ-ВЖЮ, ВЖІ-ВЖІ-ВЖІ! — Горобчиха: — ЧІК- ЧУК- ЧИ-КИ, А де мої горобЧИ-КИ? — Горобейко: — ЧІВ - ЧУВ - ЧИВ, Я літати їх уЧИВ! — Жук гуде: — ЖА - ЖУ, ДЖА - ДЖУ! Я на дереві сиДЖУ! — Півник: — КО - КУ - КУ - РІ - КУ, Перестрибну цю ріКУ! — А курча: — ЦІВ - ЦЮ, ЦЯХ - ЦЯХ, Я пройду по камінЦЯХ.— На ґанок ґава залетіла: — ҐЕР - ҐЕР, ҐРА - ҐРА! — Кричить вона щосили,— Бджілку-дзвінку ДЗУМДУДУ Біля динь завжди знайДУ! — Запитала мишка ПІК: — Хто млинця для мене сПІК? — Гуска: — СЕ - СУ - СИ - СО - СА — Це черв`як чи ковбаСА? — Гусеня: — СЬО - СІ - СЄ - СЮ, З`їм вСЬОго, а може, вСЮ! — Скаче коник: — І-ГО - ГО - ГО! — «ВЙО!» — Це знак рушать для ньоГО. Качка кличе: — ТОК - ТОК - ТОК, Можна їсти цей лисТОК, А на ньому, КРА - КРА - КРА, Риб`яча смачна іКРА.— Довгим дзьобом сТУК та сТУК, Дятел каже: — ТАК - ТОК - ТУК! — Говорить сова: — ФУ - ФІ - ФЕ - ФО - ФА — Мале совеня: — Ф`Ю - Ф`Ї - Ф`Є - ФЙО - Ф`Я! — На пеньочку вуж лежить. Він шепоче і шипить: — ЩА - ЩО - ЩУ - ЩИ - ЩІ - ЩЕ-ЩЕ! Грій же, сонечко, ІЩЕ! — А лелека: — КЛАЦ - КЛО - КЛО! Скільки жабенят втеКЛО! — Всі жабки питають: — ДЕ КУМ, ДЕ КУ-МА? - Лиш рибка мовчить: — Ь - Ь - Ь — В неї звуку нема. "Українська абетка" Збірник абеток, 1996