Анекдот)

7 сообщений в этой теме

Опубликовано:

Анекдот) Одесса- Тётя Сара, а чем занимается ваша соседка Циля?- Ой, я даже не знаю: она нигде не работает, но к ней каждый день приходят то грузин, то армянин, то молдаванин, то узбек...- Так она таки проститутка!?- Фима, та я вас умоляю! Проститутки - это те, что нашу страну развалили, а девочка, как может, её собирает!
0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Опубликовано:

класс )))
0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Опубликовано:

))) [+sign]Просто ангел. Крылья в стирке, нимб на подзарядке.[-sign]
0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Опубликовано:

:))) .[+sign]Люди имеют право заниматься любыми сексуальными практиками, которые им нравятся. Впрочем, они должны избегать секса с козлами.В эпоху голубиной почты спам приходилось еще и отстирывать.[-sign]
0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Опубликовано:

Прикольно пише В.Чепинога. З ФБ Далі я поїхав в мєсность Чічен-Іца (з чеченцями – нічого общого). Це така велика красіва піраміда для человєчеських жертвоприношеній... На свою біду я замовив руського гіда, а вірніше гідессу. На всі мої вопроси вона отвічала: “ви знаєтє, я даже нє знаю”... По-моєму, вона просто работала прастітуткою в Канкуні і я просто бессмислєнно одирвав її від роботи. Ну зато вона мені розказала красіву легенду про те шо народ майя, який це все построїв, десь колись внізапно ісчез. І є версія, шо вони рішили стать дуже маленькими, сбєжали з цього жестокого міра і січас живуть десь тут у траві... То я ходив осторожно і високо піднімав ноги, бо боявся унічтожить з похмелья цілу цивілізацію... Я потом даже підошви провірив на сандалях: жодного кровавого п’ятна, тіки чієсь гавно і мертва гусениця. Так шо все нормально... Потом уже пізніше в готелі на Юкатані я зустрів цих майя в барі. Вони робили вкусні коктейлі й скромно требували чайових, так шо нікуди вони не ісчезли, це романтічеська найопка для лохів...Раньше на піраміду можна було залазить, ну потом це було прекращено в целях сохранєнія історичної спадщини. Я мислєнно поблагодарив авторів ції ідеї, бо надворі стояла така спека, шо хотілося у погріб, а не на піраміду...Ще мені там показали великий колодязь. В дрєвності туди кидали вредних баб. Чи не вредних, а просто баб, яка разниця. Там на дні жив жестокий бог дощу Тескатліпока... Він цими бабами мабуть, кормився. Курс такий: десять баб – один дощ, шо, в принципі – нормально... Іноді баб кидали, а дощу не було, то мабуть були якісь херові баби. А іногда наоборот, жодної баби ніхто не кидав, а дощ періщив ні з того ні з сього от заката до рассвєта, унічтожая посєви маїса і зазівавшихся мєсних барсуків (одного я бачив, він сидів на камні і їв якийсь украдений сувенір з дерева)... В общим той Тескатліпока був непостоянний, протівний і, скорєй всєго, йопнутий на голову... Баб перед киданієм у колодязь кормили пивом і давали курить якусь дурь, - це для того, шоб тонуть їм було весело і лєгкомислєнно... Кроме того, їм на шию вішали богаті намиста і украшенія, тяжолі. Для надьожності, бо якась сука ше могла б внізапно виплисти на повєрхность і привести Тескатліпоку в неописуєму ярость... Я, кстаті, дуже багато знаю таких баб у Києві. З такою самою, прімєрно, сістємою мотивацій: пиво – украшенія-косяк-колодязь (в моральному смислі)... Нічого не міняється з віками в мірє...В общим, общество було устроєно красіво і справедливо. Після того, як необходіме колічество баба було утоплено, майя йшли отдихать на піраміду. Отдих заключався в том, шо вони сиділи на тій піраміди і від нудьги убивали разних плєнніків. А якшо з поставками плєнніків були временні трудності, то убивали своїх. Ну не простоювать же піраміді, в самом дєлє... Там був такий спеціально обучений чувак, який виривав у людей серця живйом. Судя по обліку на камні, шось тіпа прапрадіда Валуєва... Кров лилася по піраміді зранку до вечора, а майя сиділи і філософськи думали, шо це так і треба робить, бо так устроїн мір... Потім прийшли іспанці і інтегрірували їх в євросоюз... Та причом так, шо од тих майя не осталось ніхрена... Ібо нєхрен сопротівляться культурі, гуманізму й просвєщенію...Ше на Юкатані була баня. Вона називалась темаскаль (не “ти – москаль”). Я в неї ходив. З виду це обичний погріб, в якому нема ніхрена... І для нас українців це викликає дискомфорт, бо шо це за погріб, в якому нема хотяби квашених помідорів в бочці... Погріб укривається одіялами. Туди заносяться розкальонні вулканічні каміння... А перед тим заходиш туда ти і якась стара карга.... Я сначала подумав, шо це якийсь еротичний клуб і серйозно перелякався цієї дєвушки, бо моделі було років сто піісят і жодного зуба... Я, кажу, - етого не заказував... Ну мене успокоїли, шо це банщиця... Каргою оказалась вполнє мила бабушка. Вона тримала на колінах горшок з травами, лила їх на на розкальонне каміння і співала разних красівих древніх пісень майя... І коли ти сидиш в абсолютній темноті і дивишся на розпечене вулканічне каміння, слухаєш медитації і дихаєш якоюсь травою... А потом виходиш з темаскалю і падаєш у красівий Океан... То це скажу я Вам дуже хорошо і даже отлічно...Кроме того, коло Чічен-Іци було футбольне поле... Там раз в півгода був футбол. В дрєвності. Поле було странне. Ворота состояли з таких круглих колець, тіпа баскетбольних, але повішених у горизонтальній плоскості. Забить гол можна було тіки чомусь ісключітєльно правим бедром; шо в їх за фантазії такі – хрен його зна... М’яч був з якоїсь каменюки... В общим забивать було тяжело... Тому хвутбол іногда тривав кілька днів... Побідітєлі не получали ніяких медалів, але получали право одрубать голови побіждьонним к херам собачим... Чим і пользувалися... “Вибули з вищої ліги”... Хе-хе!!! В общим “Динамо” Київ образца сезона 2013-14 – я б туда не рекомендував...А вообше-то культура майя має безспосереднє відношення до України. Щиталось шо їх письмена розшифрувать невозможно в принципі. Але їх розшифрували. І зробив це класний дядько по імені Юрій Кнорозов з города Харькова. Є версія, шо він коли воював обичним солдатом на Другій світовій, то случайно виніс з горящого Берліна якусь красіву книжку з картинками. Це оказався один із двох существующих в мірє Кодексів майя (всі інші успіли ізнічтожить іспанці). Січас кажуть, шо ця версія ошибочна, ну версія красіва, то хай буде...Ше пісьмена майя питався розшифрувать американець. Він дуже не любив нашого Кнорозова, бо в нього був інший концепт... Ну, Кнорозов оказався прав, а американець – ні... Він потратив на це все життя... Кнорозов розшифрував пісьмена майя, жодного разу не побачивши Мексику... Він був невиїзний... А потім, коли Союз розпався к іпеням собачим, то Кнорозов таки попав туди на запрошення уряду Мексики. Йому там вручили золоту медаль і поставили пам’ятник. Він був уже старий дєдушка... Одного вечора його повезли в Чічен-Іцу. І він піднявся на піраміду... Його там оставили самого... Для чувств... На горизонті заходило за обрій величезне мексиканське сонце... Сонце майя і ацтеків... Юрій Кнорозов стояв на піраміді і дивився в даль... Я думаю, йому було хорошо...
0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Опубликовано:

Супер!)))) [+sign]- А пмс может быть целый месяц?- Нет. Это характер.[-sign]
0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Опубликовано:

:)
0

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!


Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.


Войти сейчас