Адаптація підлітка в сучасному житті...

[петівна 0]

Адаптація підлітка в сучасному житті... Напевно ваші діти стикалися з такими явищами як: брехня, зрада товариша, не дотримання даного слова, пліткарство, заздрість .....і .т і. Як ви, як батьки, пояснюєте "реаліі нашого буття", або порадьте літературу для мене (мами ) і для підлітка, в яких висвітлюватимуться дані питання.Хочу розширити своє бачення на такі ситуації, бо я в основному керуюся совістю і враховуюю почуття інших людей, моя донька така ж і реагує відповідно, але частенько це нікому не потрібно(в кращому випадку), а інколи призводить до сліз і класичного запитання "Мама, ну чому ж так". От для прикладу ситуація на яку можна двояко реагувати: домовилася моя донька з подружкою про спільний похід на певне міроприємство, але при цьому є потреба в участі батьків (відвезти і забрати), дівчата хотіли продовжити спілкування далі і моя донька попросила щоб подружка заночувала у нас (тобто після міроприємства наш тато забирає обох до нас), ОК, донька отримала наш дозвіл і підтримку, дівчата з нетерпінням чекають........Вчора приходжу додому, а моя ридма ридає; на питання "що трапилось?" слухаю розповідь про те, що в дівчат була розмова і подружка говорить, що її мама відпустить до нас, лише після розмови зі мною(Боже, яка чудова мама подумала я, бо на стадіі вирішення спільного дозвілля мене це питання муляло, а тут. все прекрасно). АЛЕ, в подружки підвернувся інший варіант з боку іншої дівчинки, яка запросила до себе і де не буде батьків. Тож подружка моїй просто говорить про те. що якщо її не відпустять туди(на окрему квартиру), то нехай твоя мама(тобто я) телефонує до моєї (мами подружки) і домовляється про поїздку до нас на гостини. Моя плаче, "мама, як так можна?; ми ж вже давно про це домовились?; чому вона знехтувала мною?, я не хочу бути запасним аеродромом,; я була про неї іншої думки, чому? чому?" Ми вчора багато говорили і сьогодні рано ранком, коли донька збиралася в коледж, я бачу її збентеженість і розчарування, намагаюся допомогти словом, розрадити, але не можу навчити її не приймати все так близько до серця. Хочу щось почитати на дану тематику, і доньці порадити.Буду вдячна за поради.

[ГликеРия 0]

()

[Тутти 1]

У нас это все было не в подростковом возрасте, а в 1-2 классе какие-то интриги, "разводилово" на деньги, приглашение на ДР и потом отбирание этого самого приглашения...Мой ребенок доверчивый и прямолинейный не мог понять, как же так.....Плакал, просил перевести в другую школу....Говорила, объясняла, поддерживала, в некоторых случаях обращалась к учителю...Основной мой посыл - ты в школу ходишь не только учиться читать и писать, а и учиться строить отношения....это очень трудная работа, не всегда люди и их поступки соответствуют твоим ожиданиям...

[петівна 0]

так, я це розумію і вона з часом теж усвідомить багацько речей, але так же хочеться зменшити напругу+ в купу до всього додається юнацький максималізм і прагнення робити категоричні висновки. В розмовах я завжди намагаюся їй показати що може відчувати людина по цю і протилежну сторону, чому людина могла прийняти те чи інше рішення, про те що будь хто може пошкодувати про певні речі........не хочу щоб приймала людей тільки як "біле і чорне".

[ГликеРия 0]

()

[петівна 0]

в школі донька теж стикалася з подібним+ але раніше досить швидко переключалася, вдавалося балансувати між здоровим глуздом і тим що всі люди різні, із своїми цінностями, і ми не можемо змінювати інших, але ми можемо або продовжувати спілкування або уникати його.

[ГликеРия 0]

Владимир Леви + http://www.levi.ru/

[петівна 0]

та я теж вела змалечку.......

[петівна 0]

ок, дякую, почитаю

[ArtCat 0]

Это чувства, тут ничего не посоветовать. Умом можно понимать ничтожность проблемы, но все равно будет больно. С годами проходит... Можете представить себе, какая реакция мамы была бы Вам наиболее приятна в том возрасте. Я так делаю обычно))[+sign]Если Вам нужны кондиционеры по приятной цене - пишите [email protected]____________________________________Фарш невозможно провернуть назад...У них не будет бога, кроме рока,А самое главное - их будет много!Я буду их рожать каждую неде[-sign]

[polenka 0]

а что тут посоветуешь... это жизнь, это чувства. просто быть рядом, слушать и слышать, сочувствовать и поддерживать...[+sign]"Мои крылья не оставили следа в небе, но я не печалюсь - я-то знаю, что летал".Рабиндранат Тагор[-sign]

[петівна 0]

якщо честно, я дуже вдячна своїй доні за ті відношення+ які ми змогли побудувати разом. Звичайно говоримо і слухаю, слухаю, інколи моделюємо власну поведінку в тій чи іншій ситуації, прогнозуємо реакцію....Я розумію, що вона чутлива, але ж так хочеться дати сил, терпіння і мудрості.

[polenka 0]

тут только время... даст бог, окрепнет с годами, научится более философски относиться [+sign]"Мои крылья не оставили следа в небе, но я не печалюсь - я-то знаю, что летал".Рабиндранат Тагор[-sign]

[boodyachok 0]

можно я вам сериал подростковый порекомендую) называется "Гимнастки".девочки подростки, проблемы со всеми вытекающими (скандалы, интриги, расследования). школу не показывают, что только в плюс, я считаю. но взаимоотношения очень хорошо раскрываются. моя смотрит во все глаза и уши. я тоже, к слову сказать, втянулась. потом обсуждаем ситуации, разбираем что и как. для девочек самое то)вот, гляньте описание:http://www.kinopoisk.ru/film/433849/[+sign]Не так страшен Кастанеда, как тот, кто его прочитал.[-sign]

[near 0]

правильно вы назвали тему-это именно адаптация в жизни, и это не современность, всегда так было. кроме того, многие подружки в этом возрасте отсеиваются, остаются более надежные. Научите дочь, относится к этому менее эмоционально.