Народився бог на санях

[Ханна 0]

Народився бог на санях Не втрималась - ділюсь, мене зачепило :))) https://www.youtube.com/watch?v=rW7pRVR5cYsІ спеціально для тих, кому не подобається Христина Соловій, ось інша версія:https://www.youtube.com/watch?v=nde74ob4erIЯ слухаю обидві, і не можу вибрати, яка з двох мені більше подобається :))Не можу повірити, що бувають такі чудові вірші: :)))Народився Бог на саняхВ лемківськім містечку Дуклі.Прийшли лемки у крисаняхІ принесли місяць круглий.Народився Бог на санях,Прийшли лемки у крисаняхІ місяць круглий принесли.Тешуть теслі з срібла сани,Стелиться сніжиста путь.На тих санях в синь незнануДитя Боже повезуть. (2)Тешуть теслі з срібла сани,Сняться різдвяні пісні.На тих санях ясна Пані,Очі наче у сарни. (2)Ніч у сніговій завіїКрутиться довкола стріх.На долонях у МаріїМісяць – золотий горіх. (2)Сходить сонце у крисані,Спить слав’янськеє дитя.Їдуть сани, плаче Пані,Снігом стелиться життя. (2)Тешуть теслі з срібла сани. (4)[+sign]Когда жена говорит, что купила туфли - бежевые, с банктиком и на шпильке, - редкому мужу приходит в голову, что это три разные пары. [-sign]

[Акатауа 0]

Спасибо) Поделилась со всеми!!! Это чудесно) Менестрели больше понравились)[+sign]Никто не возвращается из путешествия таким, каким он был раньше.[-sign]

[Jamajka 0]

меня на Голосе она не впечатлила.. тогда нас просто очаровала Иллария. А потом в сети попались мне два клипа Христини - Тримай и Под облачком - и я стала поклонницей её творчества.[+sign]вот так![-sign]

[Акатауа 0]

Думаю, будет интересно: "Говорити про поета – це те саме, що й переповідати пісню. Пісню треба слухати чи співати. А поета слід читати. Особливо, якщо його ім’я – Богдан-Ігор Антонич.Антонич любив тишу – чи то в батьківському обійсті на Лемківщині, а згодом у Судовій Вишні, чи то в кімнаті львівського помешкання своєї тітки. “Тиша – це мова, якою до людини говорить Бог”, – написав поет. Почуте в тій тиші найчастіше ставало поезіями.Народився Бог на санях,В лемківськім містечку Дуклі.Прийшли лемки у крисаняхІ принесли місяць круглий.Мене завжди інтригували ці рядки Антонича. У нього Бог народився на санях, у лемківському містечку Дуклі. А на тих санях – “Ясна Пані – очі наче у сарни”. І вітали Новонародженого та його Матір не тріє царів, а ті ж таки лемки у крисанях. Не зайве пригадати, що Богдан-Ігор Антонич був сином священика. Він чудово знав Євангеліє, шлях Ісуса Христа. Що спонукало його переписати канву знаного сотням мільйонів людей Євангелія, та ще й так, що переписане починаєш сприймати як художню правду? Чому ця поетична “єресь” проймає наші душі так само глибоко і трепетно, як і “Заповіт” Тараса Шевченка? Відповідь можна знайти в народних піснях, зокрема і в тих, що їх на початку минулого століття записав у Карпатах етнограф Володимир Гнатюк. Народження Ісуса Христа у творчості гуцулів, лемків, бойків часто відбулося не десь там у Святій землі, а в Дуклі або ж неподалік Криворівні, взимку, на вбогому обійсті. І саме з цих країв, у народній уяві, розпочалася його трагічна дорога на Голгофу. Поетичне євангеліє від Антонича увібрало фантастичні образи з пісень та колядок, що він міг їх слухати досхочу в дитинстві. Скажете, що це міф, вигадка? Так, Антонич міфологізував реальність. Але річ у тому, що ця міфологізація не принижує правди. Вона створює відчуття особистої причетності до подій вселенського значення, допомагаючи нам осягнути їх справжню духовну значимість.Поетичні метаморфози Антонича сповнені радощів і надій. Вочевидь, він не був похмурою людиною і вмів видобувати світло в темряві життя. І для себе, і для інших.Тешуть теслі з срібла сани,Стелиться сніжиста путь.На тих санях в синь незнануДитя Боже повезуть...Ходить сонце у крисані,Спить слов’янськеє Дитя.Їдуть сани плаче пані,Снігом стелиться життя...Сани ще біжать через сніги. Маленький Бог спить на руках своєї Матері. Ще все попереду.Василь ТерещукДжерело:http://www.gazeta.lviv.ua[+sign]Никто не возвращается из путешествия таким, каким он был раньше.[-sign]

[ANNA_UA1 0]

Смотрела, класс [+sign]Не берите от жизни все - не донесёте:))[-sign]

[fill 0]

мне тоже очень понравилось. Как то с душой естественно.