Ханука. Поздравление всем, кто празднует

[Ханна 0]

Ханука. Поздравление всем, кто празднует (чуть-чуть истории и чуть-чуть политики)Сьогодні перший день єврейського свята Ханука. Протягом восьми днів євреї запалюють надвечір щоразу на одну свічку більше, виставляючи їх на видне місце — на підвіконня, балкон чи надвір. Світло щоночі прибуває, від однієї свічки до восьми. Це свято встановлено на честь перемоги євреїв над елліністичними колонізаторами (165 рік до нової ери), але не стільки на честь військової перемоги, скільки задля пам’яті про диво, що сталося в Єрусалимському Храмі. Після звільнення Храму від завойовників євреї мали запалити чисту священну олію у храмовому світильнику. Але був лише один глечик такої олії, що вистачило б на один день горіння, а нова олія готувалася вісім днів. Сталося диво: олія з глечика горіла вісім днів, поки не було приготоване нове. Тож встановили свято подяки і благословення, свято радості і прославлення Всевишнього. Ця історія, суто єврейська, має дещо повчальне для всіх часів і народів. Але ж спочатку є декілька запитань. По-перше, набагато більш грандіозні дива не вшановані окремим святом. По-друге, здається, диво перемоги нечисельної єврейської армії над пост-македонською професійною величезною армадою є більшим за диво горіння глечика олії. По-третє, до чого тут сучасність? Треба зазначити, що колонізатори-елліністи (здебільшого сирійці за походженням, нащадки одного зі шматків розколотої імперії Олександра Македонського) не зазіхали на особисту свободу євреїв, не намагалися обернути їх на рабів. Натомість вони прагнули знищити єврейську культуру та релігію. Асимілюйся і процвітай — таким було гасло елліністів. Забудь свою мову, культуру, релігію, розчинися у «грецькому світі». Прими сильну і квітучу культуру імперії, її мову, що стала мовою міжнародного спілкування, її філософію та систему цінностей. І для багатьох тогочасних євреїв це було досить привабливою пропозицією. Але були й такі, що сказали: особиста свобода нічого не варта без свободи духовної. Власні духовні цінності, власна історія і культура, власна віра й ідентичність варті того, щоб їх захищати зі зброєю в руках. І навіть коли нема надії, коли проти тебе сила найманців з усієї імперії, не можна підкоритися. Надії не було, але судилося інакше. Купка відчайдухів розросталася і перемогла, бо захищала своє, освячене тисячоліттями і життями дідів-прадідів. І тоді сталося диво з глечиком олії, яке було відповіддю Всевишнього на народне прагнення зберегти духовну свободу за будь-яку ціну. І це було вшановано мудрецями окремим святом, святом радості і світла. Уроки духовної історії є універсальними. І в наш час люди б’ються за свою землю, за власні духовні цінності і свободу бути собою, за збереження традиції, проти духовного рабства й асиміляції. І коли правда на їхньому боці, то вони перемагають чисельніших імперських найманців і професіоналів, бо сила духу переважає, а рідна земля допомагає. І по завершенні військових перемог обов’язково відбувається очищення Храму і звільнення його від нечистоти, хай навіть той Храм існує лише в серцях. Нехай свято перемоги добра над злом, світла — над пітьмою, надії — над розпачем сяє радістю і світлом для всіх євреїв та для всіх людей світу, хто цінує духовну свободу. А світло щораз прибуває, від однієї свічки до восьми, і це світло розганяє пітьму.Валерій Пекар

[Вика Б 0]

Спасибо, много знакомых и друзей празднуют. Уже поздравила.