Опубликовано: 23 сен 2009 А на вас впливає атмосфера, настрій колективу? от вже давно мене то турбує... в нас в кабінеті сидить 6 чол (як на мене, то дуже забагато!) - гол.бухгалтер, бухгалтер, помічник бухгалтера, нач. відділу кадрів, нач. постачання і я економіст зі збуту. Взагалі колектив дружний, коли є з чого посміятись, попліткувати, часом навіть важко говорити по телефону, бо такий галас стоїть... а це ше люблять зайти нач. виробництва, директор, гол. механік, технолог... я навіть толком не можу написати, що мене турбує... просто у мене часто думки розходяться з їх мисленням, тому зачастую мовчу при обговоренні суспільних тем, і пліткувати я не люблю. і через це відчуваю себе якось ніби віддторгнутою, "не при ділах"... от вчора вони собі рішили поїхати в ліс після обіду, я теж хотіла з ними звичайно, але в мене доця 1,3 р з мамою, ну не можу я так взяти безвідповідально собі поїхати, через це погіршився у мене настрій трохи, а вони давай допитуватись, що сталось, чого я така зла, шо ше більше мене дістало... та може власне ніякої проблеми не має, може я себе накручую, допоможіть розібратись, будь-ласка... на роботі ж бо проводимо стільки часу, робота як другий дім. хочеться і тут себе комфортно почувати...[+sign]…І солод слів, І холод сліз, І дотик чистий і шовковий…Візьми мене у темну вись — Я легша пасем цигаркових. Повільні очі підніми (Чи так розводять райські брами?) — І душу в мене одніми,І обніми її губами… О. Забужко.[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 как по мне - так и надо держаться, немного отстраненно() [+sign]ПИСАТЕЛЬ: Я писатель!ЧИТАТЕЛЬ: А по-моему, ты г...о! (Писатель стоит несколько минут, потрясенный этой новой идеей и падает замертво. Его выносят.) (с) Д. Хармс[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 а плюси які? :) [+sign]…І солод слів, І холод сліз, І дотик чистий і шовковий…Візьми мене у темну вись — Я легша пасем цигаркових. Повільні очі підніми (Чи так розводять райські брами?) — І душу в мене одніми,І обніми її губами… О. Забужко.[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 гыгы, помогают наушники от шума. От вопросов - улыбаемся и машем. Почему бы не сказать про ребенка людям, что в этом такого? Вы наверное недавно там работаете?[+sign]___________________________________На гармониях инда прельстиво играю,Сице пропитание себе добываю[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 определитесь, что для вас важнее - сохранить свой образ мысли или быть при делах * 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 якщо для вас комфортні стосунки на роботі - це дружні, то й будуйте їх так само, як дружніале, імхо, дружба, так само як і кохання, на роботі - це абсолютно зайвепросто колєжанські стосунки чому вас не влаштовують? "йой, дорогі мої, я би з такою радістю поїхала з вами до лісу, але ж мушу маму звільнити, яка з моєю дочкою зараз" - і ніяких пиатнь ні в кого не виникнепостарайтеся докопатися до джерела дискомфорту... що його викликає? мені чомусь здається, що колеги тут зовсім і ні до чого......[+sign]Во многой мудрости многая печали; и кто умножает познания, умножает скорбь... (с)[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 працюю з 2006 в червні цього року вийшла на роботу з декрету, ну ніби вони не знають що у мене є дитина... та незнаю чому так не сказала( вони почали акцентуватись шо у мене чомусь немає настрою.[+sign]…І солод слів, І холод сліз, І дотик чистий і шовковий…Візьми мене у темну вись — Я легша пасем цигаркових. Повільні очі підніми (Чи так розводять райські брами?) — І душу в мене одніми,І обніми її губами… О. Забужко.[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 от напевно в цьому і вся сіль проблеми вирішую...:)[+sign]…І солод слів, І холод сліз, І дотик чистий і шовковий…Візьми мене у темну вись — Я легша пасем цигаркових. Повільні очі підніми (Чи так розводять райські брами?) — І душу в мене одніми,І обніми її губами… О. Забужко.[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 так от копаюсь... так насправді багато у мене зара проблем, стресів - процес розлучення, у малої в рік виявили дисплазію, грошей не вистачає, часу теж на те щоб хотілось... АЛЕ, я з цим мирюсь, якось то все вирішую - ПРОБЛЕМА не в дома це точно. скоріше в типі мислення, колектив ж другий дім, якось потрібно найти шлях до внутрішної рівноваги...бувають же дні, коли все добре... та теж не хочу з ними особливо дружити, підтримую, що на роботі то зайве[+sign]…І солод слів, І холод сліз, І дотик чистий і шовковий…Візьми мене у темну вись — Я легша пасем цигаркових. Повільні очі підніми (Чи так розводять райські брами?) — І душу в мене одніми,І обніми її губами… О. Забужко.[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 ні, колектив - то не другий дім:-)) це місце, де ви на якийсь час здаєте в оренду свої знання, уміння і навички, а потім отримуєте за цю оренду грошідо чого тут дім?:-))ми з колегами на попередній роботі приходили зранку, віталися, кожен свої навушники зі своєю музикою - і до праці. Ввечері знімали навушники, прощалися:-))) Оце було класно, як на мене:-)))[+sign]Во многой мудрости многая печали; и кто умножает познания, умножает скорбь... (с)[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 23 сен 2009 зважаючи на те скільки часу йде на роботу зі свого життя, чомусь стверджую, що то другий дім... хоча то напевно залежить від атмосфери в колективі все-таки. я ж кажу, шо нас забагато в кабінеті сидить, та й вік у нас різний, в навушниках точно не вийде:) от я і абстрагуюсь мовчанкою. ні ,тре міняти своє ставлення до роботи і до колег, може якби нас розселили, то було б по-іншому... однозначно, тре міняти себе:)[+sign]…І солод слів, І холод сліз, І дотик чистий і шовковий…Візьми мене у темну вись — Я легша пасем цигаркових. Повільні очі підніми (Чи так розводять райські брами?) — І душу в мене одніми,І обніми її губами… О. Забужко.[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 24 сен 2009 ні, не вчителька так можливо десь і треба навчитись .... але от все-таки це одна з граней проблеми...[+sign]…І солод слів, І холод сліз, І дотик чистий і шовковий…Візьми мене у темну вись — Я легша пасем цигаркових. Повільні очі підніми (Чи так розводять райські брами?) — І душу в мене одніми,І обніми її губами… О. Забужко.[-sign] 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Опубликовано: 25 сен 2009 Вам бракує впевненості в собі після декрету.РОбота це всього лише робота Колектив змінюється, йдуть старі, приходять нові.. А сім"я, дитина - це Ваше святе.З колегами бажано підтримувати рівні стосунки, велика дружба до добра не доводить... перевірено досвідом.Не комплексуйте, гордіться тим, що в вас дитина і вихідні ви проводите з нею.Якщо Вам заважають розмови, ви не можете концентруватись - прямо так і скажіть.Я взагалі навчилася просто перебивати друзів, які хочуть потеревенити... - вибач, мені ніколи, давай поговримо про це пізніше, в мене багато роботи.Для компенсації підключайтесь до розмов під час коротких перерв на каву чай або в обід...Це нормально, вводити свої правила гри, часто потім це стає правилом для всього колективу :)) ви теж його чатсина і маєте право на свою лінію поведінки 0 Поделиться сообщением Ссылка на сообщение