Pampersu!

[Пух1 0]

Pampersu! Здравствуйте. Я вот что хочу у вас спросить. Я так поняла, что когда родилась у вас малышка, то Кирилл в школу пошел. Это вы так специально решили родить, чтоб быть дома, потому что и со школы забрать нужно. Страшно ведь: когда ты на работе до вечера, а первоклашка сам в 12 дня приходит с ключем на шее, как он поесть себе разогреет и как будет до вечера без вас? У меня тоже такая истуация. Андрюшке в 2004 идти в первый, и вот я думаю, мож тоже перед школой родить или попозже, осенью. Как вы с маленькой помогаете еще уроки делать, палочки обводить, стихи учить, прописи..? Поделитесь. Забирать у нас некому в 12. Все вечером освобождаются, а на продленку никто не советует оставлять...Спасибо за отзыв.

[sarah7 0]

Во всех практически детских книжках не советуют ради состояния психологического старшего ребенка совмещать первый класс (большой стресс для первенца) и рождение второго ребенка. Так или иначе мама будет занята больше или больше уставать, соответственно, внимания старшему будет меньше, а оно ему в такой период крайне необходимо! Но это мнение литературы, а опыт мам - за ними.

[Elenaa 0]

я пример такой дочки которая с первого класса приходила домой сама с ключиком на шее и находилась сама дома до 19 вечера. Именно этот факт теперь я связываю с тем, что очень рано стала самостоятельной. В то время, как другим деткам мамы и в 11 классе говорили что делать, с кем дружить и когда приходить домой, я была уже самостоятельной личностью. А чего, собственно вы так сильно боитесь?И уроки я всегда успешно делала сама. Просто мои родители занимались бизнесом и им было не до меня. Получилось много плюсов и один минус - плохие и неродные отношения с родителями по сей день.

[Anel 0]

Привіт! Почну з початку.Вобше-то чоловік дуже хотів різницю між діточками 2-3 рочки. А я навпаки, хотіла більш ніж 4 рочки.Чим доросліше ставав мій синочок, тим більше я розуміла, шо в моїх очах він завжди буде дитиною. І, звісно, питання, шо він буде робити після школи – стояло дуже гостро. Коштів на няню нема, тому я вирішила, шо то найкращий час народити другу дитинку і три рочки син буде під наглядом. Єдине, шо я не врахувала, шо треба буде комусь водити и забирати сині зі школи. Зараз, коли чоловік у відрядженні, я вимушена благати родичів, шоб одвели малого до школи. А забираю сама у будь-яку погоду. Я вже писала у топіку про “режим до года”, шо малечі довелося пристосовуватися до наших потреб. Тобто денний розпорядок у неї від народження, бо треба турбуватися про двох дітей. Про різницю у віці я не жалкую а ні трохи. Син вже доволі дорослий, перші місяці Лізкіного життя, тато був у відрядженні, тому син допомагав у всьому – ми разом купали малу, коли мені було погано (істерики, тощо) – він як міг заспокоював мене і підтримував. А любить він її просто до безтями. Тобто, якшо він був би менший, то ми б напевне не впоралися так справно.Звісно, були і сумні моменти. У малої була гіпоксія і перші 6 міс. вона верещала постійно, відмовлялася від грудей, тощо. Я, іноді не встигала готувати їжу і син, кожні 10 хв. питав – “Мам, когда будем кушать???”. А я не могла спустити малу з рук – вона верещала так, шо сусіди гримали по батареї. А ше були сльози, і сумні промови: “Мам, почему мне никто не читает?” Але у віці 7-ми рочків простіше пояснити причину. А ше (мені дуже соромно) були моменти, коли син мене постійно дратував і я постійно на нього гримала.Але все позаду. Якшо в тебе гарний чоловік, котрий теж хоче другу дитинку, то я думаю, шо усі негаразди пройдуть повз вашу родину. Бо коли повернувся мій чоловік стало значно легше.А народити дитинку краще у березні, тоді у вересні їй вже буде 6 міс., а то не так вже і мало... Але це моя ІМХА!Про школу скажу так. До 6-ти рочків мій хлопчик ріс дуже вільно, тобто я не наполягала на вивчанні будь чого. За рік перед школою відвела його до вчительки, шоб трохи підготувати до школи. Читати він ледь навчився до 7-ми рочків, хоча усі літери знав у 1 р. 8 міс. Я вобше не уявляла, шо він буде робити в школі, а в мене мала дитина. Але вже через кілька місяців я не могла забрати в нього книжку, а по математиці йому давали завдання з підручника 2 класу. Тобто мені дуже пощастило, бо усі уроки він робив і робить сам. Трохи допомагаю з англійською.Про продльонку – то це не так вже і лячно!В мене малий ходить в звичайну школу, продльонка у першому класі до 15 години, у другому до 17, але я забираю о 15. Це діло безкоштовне, але я плачу 35 грн. його вчительці і вона перевіряє в нього уроки і трохи за ним доглядає.Ну, от начебто і усе.А ше...Є в мене знайомі, котрі завагітніли, віддавши малого в школу. Тобто, коли дитинка народиться, старшенький вже пристосується до нового життя. Це теж не поганий варіант. Але залишається тіки 2 роки декретної відпустки.І ше, я вважаю, шо 6 - 7-м рочків це занадто мало, шоб дитяті дати ключі і шоб воно саме було вдома довгий час. Не буду далеко шкандибати – моя знайома живе на Троєщині. Сину 10 рочків і він ходить до школи, яка за три дома від них. Вона завжди проводжала і зустрічала його. Того року одного разу не вийшла його зустрічати, але дивилася з вікна і бачила як якійся покидьок (рочків 40) до її сина чіплявся, як виявилося з непристойними пропозиціями. І от кілька днів тому, знову вона не пішла його зустрічати – троє підлітків перестріли його у парадному і гарненько відлупцювали... Це нормально? Я вже тепер не знаю, до скількох рочків я свого синочка буду забирати зі школи...Ох і накатала....Якшо, раптом, лишилися питання – не соромся і питай!Успіху у плануванні дитинки!!!

[Пух1 0]

пасибки за советы и рассказы... Рождение второго ребенка откладывали, то из-за того что детской небыло, то пусть пойдет в сад малый, то потеряла работу, и надо бы найти другую и поработать, чтоб на декрет заработать, а потом выйти и работать нормально. Вообще второго ребенка хочу я. А с первым от рождения занимаюсь только я. Так что второй тоже на мне будет. Правда, с готовкой еды папа любит заниматься сам. Хорошо было бы, если б проблем с грудным питанием не будет. У меня тоже Андрюшка крупный родился, тяжело таких рожать, и проблемы потом из-за этого (мой совсем не спал -- а дремал только), а ночь вообще с днем спутал. Так что думаю за 4 кг. не переходить постараться. Хотя это трудно, второй говорят больше рождается, я за 3 дня по 2 с половиной килограмма набирала. За что я переживаю, так чтоб он сам домой не приходил: парадное у нас не закрывается, иногда в парадном возле батарей греются бомжи, да и замок у нас не так легко малому открыть будет -- представляете, подходит он к двери, открывает ключем, а сидят посторонние. Что они могут сделать? Да все что угодно! Еще с нами живет бабушка мужа, она пока ходит только по квартире, но может стать лежачей. Посидеть с вторым ребенком, пока я отведу утром в школу Андрея, не может быть и речи. Иногда бабушка не может ответить за свои действия.Школа английская. 4 раза в неделю. Английским думаю надо будет заниматься еще и в кружке. Я по-английски не бум-бум. Мне сейчас 32. Появляются новые болезни. Чувствую если дальше затягивать будем, то из-за здоровья рожать не получится. Ждать бабушкиной смерти не имет смысла. Извините, если грубо. Потому что у нас всегда кто-то живет: то дедушка мужа жил, пока не умер, теперь бабушка, потом, после бабушки может кто-то еще состариться -- у нас много одиноких родстенников, и никто не хочет их досматривать. Одни мы жалостливые. И естественно это на мне. Но не рожать же себе детей из-за этого?! Так можно до старости за кем-то все время присматривать...Но ребенка Оооочень хотца. Может как-то буду уже справляться. Может помощник найдется какой. За учебу малого переживаю. Хочется чтоб хорошо учился, успевал, что б учительница не говорила каждый день после школы мне, что вам еще заниматься и заниматься, что слабенькие вы по том и потом предмету. В одной комнате вчетвером с детьми быть -- это и вирусы со школы, с работы. Если порассуждать, то и когда в школу идет не рожать, и когда 2 годика, тоже тяжело...Продленка до трех нам с папой не подходит, мы до 6 работаем.Еще не известно забеременею ли я сразу, потому что были проблемы с первой беременностью. Спасибо.

[Анюточка 0]

OFF: Пух1 А Вы все таки решили малого не в этом году в школу отдавать? Почему? Это я интересуюсь по тому, что мой младший тоже такого же приблизительно возраста....

[Anel 0]

Ти знаєш, якшо хочеш дитинку, то народжуй, бо потім будеш жалкувати.Проблєми – вони завжди є.У кожної матері болить голова, за своє дитя.Можна домовитися зі вчителькою (якшо буде можливість), шоб вона за окрему платню заводила малого додому, або якусь жіночку-пенсіонерку з вашого дому. А одводити малого в школу може чоловік перед роботою.Якось буде... це тіки здається, шо усе так важко...Я, навіть зараз, іноді не можу прийти до тями, як я зважилась на другу дитинку...І ше одна порада.Якби я могла повернути час, то десь з 7-8 місяцю вагітності, я б готувала сина до присутності малечі в хаті. Тобто, ми б гралися в те, шо дитинка вже дома. Розмовляли пошепки, не грюкали дверима, голосно не кричали, тихше б дивилися телевізор і таке інше.Бо, коли ми з дитинкою приїхали додому, то перші місяці був просто жах. Мала просиналася від кожного різкого звуку. Я її присипляю біля сіськи годину, потім одне синове “Ма-а-м?” і я починаю присипати малу знову. Звідси і роздратування до сина, який був ні в чому не винний. Мала просиналася, навіть, якшо зливали воду у туалеті :)А шо до ваги, то дійсно кажуть, шо друга дитинка у більшості випадків має більшу вагу.Я сама не дуже крупна (158 зріст і 50 кг вага), а малий народився 3,500, тобто, не крихітка. Тому я дуже переживала, шо друга дитинка буде крупна. Перший місяць їла овочі і фрукти, а з другого місяця почався токсикоз і я вже до пологів майже нічого не їла.Дуже переживала, шо ж там в мене народиться, бо набрала за всю вагітність 3 кіло. І народила лялечку 4.400, 58 см. Так шо тепер я впевнена, шо від нашої їжі мало залежить вага майбутньої дитинки.І ше раз успіху і здійснення бажань!

[Пух1 0]

Анюточке Кроме того, что Андрюшку не кому будет водить и забирать со школы, есть еще другие проблемы. Во-первых, у него зеркальное изображение -- он пишет и читает наоборот, это нужно исправлять и пройдет оно неизвестно когда -- обещают к школе, но к скольки годам? Потом он в логопедическом саду -- много букв не выговаривает и не слышит звуков, например (д-т, б-п, в-ф). Да и психологической готовности к школе у него нет, один педагог сказала, например, если он неправильно прочитает слово какое-нибудь и дети начнут смеяться, то все, он замыкается и занятие уже не продолжается для него.В школе я узнавала, что например, в первом классе, в нашей школе их 4 класса -- в каждом, да и есть не только шестилетки, но и кому 7 с половиной, даже восемь. Дети некоторые, когда пришли в школу, знали даже таблицу умножения, неговоря о том, что требуется знать, так их родители в 7 с половиной отдали в школу... Да и невысокий он, чтоб можно было сказать, что опережает ровесников по росту -- есть некоторые детки, его ровесники выше на голову. Переростком не будет. Даи сами учителя не очень рады шестилеткам в 1-ом классе, прямо умоляют не отдавать таких деток, очень с ними трудно. В садике в его группе есть детки, которые остались еще на год и не пошли в школу -- у него рост 111 см, а у них сморю -- 120 и 122 есть...Pampers спасибо!